Про збільшення відповідальності поручителя

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом частини 1 та 2 статті 553 цього ж Кодексу поручитель це особа, яка поручившись за боржника перед кредитором відповідає перед останнім тільки у випадку порушення боржником своїх обов’язків.

Разом із тим, відповідальність поручителя може бути обмежена як обсягом зобов’язань боржника так і відповідними умовами настання або виникнення яких повністю звільняє поручителя від обов’язків перед кредитором.

Так, стаття 559 Цивільного кодексу України містить перелік обставин за яких порука припиняється.

Зокрема, відповідно до положень цієї статті порука припиняється:

-        з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності;

-        якщо після настання строку виконання зобов’язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;

-        у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника;

-        після закінчення строку, встановленого в договорі поруки;

-        якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом;

-        якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги.

19 грудня 2018 року ухвалюючи рішення по справі  № 646/10179/16-ц, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав на те, в чому полягає збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання, що може призвести до припинення поруки, якщо на таке збільшення відсутня згода поручителя.

Так, збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання у кредитних правовідносинах виникає в разі:

-        збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом;

-        установлення нових умов порядку зміни процентної ставки в бік збільшення;

-        розширення змісту основного зобов’язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним;

-        відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду,

-        за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами;

-        установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

 

 

 

    Комментарии запрещены.